СТАЛОСЯ!
1 січня 2022 року я НАРЕШТІ побачила живу маланку з Байраків у її природному ареалі — на вулицях села. І це красива, енергійна, класна маланка з кониками-кайями.
Мелодії, костюми та хореографія близькі до маланки з сусідньої Петрашівки, а однак тут є і свої відмінності. Віддавання маланкарями честі одне в одному, якесь відлуння зміни караулу в ритуалі — таке бачила лише тут.
Старі військові кашкети тут замінили на капелюхи чи то ковбоїв, чи то шерифів — нехай собі, живий звичай може змінюватися, поки живий. Загалом костюми у хлопців тут цікаві і не надто аляповаті.
А старий зачин тексту про Байраки нарешті став неактуальним:
Щороку 1 січня я повертаюся з Петрашівки у Горбову через Байраки. Щороку я виглядаю на вулицях Байраків коників. Щороку запитую людей, чи не бачили, чи не чули. Щороку кажуть: «Та десь там може ходять, але ми не в курсі». ЩОРОКУ!
До січня 2022 року байрацьку маланку я бачила лише в Чернівцях — у скансені та на Маланкафесті.
Фото 2008 та 2012 рр. (фестивальні), 2022 рік (з самих Байраків, як і відео).
