Маланка у селі Кормань

Маланка з села Кормань — ще одна жива маланка Сокирянщини. Її час — останній день року, що йде, переддень Нового року. 31 грудня маланкарі у супроводі оркестру виходять на сільські вулиці, щоб віншувати земляків — ну і трохи побешкетувати. 

Традиційно маланка поділяється на дві частини. В одній гуртуються хлопці-школярі — це «молодша маланка». Її учасники створюють з підручних матеріалів костюми, вибирають того, хто втілиться у роль Маланки, вибирають Коня — і йдуть селом з побажаннями щастя та добра у прийдешньому році. Юнаки ж, що вже відслужили у армії, складають другу частину переберії. Ця ватага називається «калфами» або «старшою маланкою». Схожий поділ за віком маланкарів є і у Годинівці.

Старша маланка коня не має, тому у ній головує Панич, він же Солдат. Є також Наречена з Нареченим. Калфи заходять у всі подвір“я. Молодша маланка побоюється та поважає маланку старшу. Та головніша %). Якщо на одному подвір“ї зійдуться обидві маланки — почнеться боротьба (радше жартівлива, ніж серйозна). 

Маланкарі обов“язково заходять у ті двори, де є незаміжня дівчинка чи дівчина — і танцюють з нею, після чого просять трохи підкинути грошей «на зуби» або позолотити кишені. 

Серед персонажів корманської маланки, отже, Калфи, а також Кінь, Лікарі, Солдати, Маланка. 

Корманська маланка — частий гість фестивалів зимових звичаїв Сокирянщини.

 

Фото — 2013 р.