2 січня. 

Такої дати у маланкарському календарі, здається, немає. Втім, і цього дня яскраву маланку побачити можна. Приїздіть близько полудня у центр села Тернавка Герцаївського району. Хоча маланка-ревеліон тут, як і всюди на Герцаївщині, відбувається в ніч на 1 січня, та 2 січня Тернавка дбає, щоб звичай зберігся і не помер — і влаштовує конкурс не лише віршованих привітань-уратур, а й огляд шкільних маланкарських ватаг. 

Одні з головних традиційних персонажів місцевої маланки — кози, ті самі, котрі царюють у маланках подільських чи покутських. 

Але є і досить нові персонажі. Дивіться: 

Велетенські фігури, схожі на примари з дивних снів, рухаються вулицями. Це — солом'яні сови та ведмеді. Обличчя маланкарів приховують маски. Деякі зроблені надзвичайно майстерно і прикрашені пір'ям диких птахів. У селі збереглася чітка структура обрядових танців: спочатку танцюють вершники, потім беруться витанцьовувати кози, клацаючи дерев'яними щелепами, і вже за ними приходить черга солом'яних ведмедів, схожих на хтонічних чудовиськ.

ТАК не маланкує жодне з сіл Герцаївщини. Звідки такі особливості?

А з Красноїльська!

Чоловіком однієї з місцевих жінок став колись юнак з Красної. А в краснян маланка — це більше за ритуал. Значно більше. Звичаї Герцаївщини новий мешканець села вивчив — і вирішив поглибити, з“єднавши з елементами, притаманними саме Красноїльську. 

В Тернавці, як і у Горбовій, першими на маланкування виходять діти. Ще увечері 31 грудня вони віншують сусідів.

А за кілька годин до Нового року з’являються головні герої гулянь: вершники («коники»), традиційні для Герцаївщини —  та солом’яні Ведмеді. Вони тут з“явилися у ХХІ столітті. Схожі солом'яні або очеретяні «ведмедики» дотепер парадують вулицями Англії та Німеччини.